Тетяна Шпайхер


Перейти до змісту

Іронічні



В понеділок з самого рана,

в офіс пані прийшла нежданна.
Щось торочить про воскресіння,
Бо вона консультант з спасіння.

- Світ непевний, а отже треба
Вже напевне попасти в небо, -
Каже, варто застрахуватись,
бо спасіння "може придатись".

Ви подумайте, поміркуйте,
При потребі телефонуйте.
Раптом вмерти - великий ризик
Попри те, що в країні криза.

- Криза в світі,- кажу, я знаю!
Але добру страхівку маю.
Вимагає, правда, страждання
Жертв, кенозису й покаяння.

- Я не знаю, що ви обрали,
але певне не дуже вдало.
Пропоную зручнішу штуку,
Задоволення, а не муку".

Подивіться на цю оферту -
"Благодійність спасе від смерти!"
Є й простіші шляхи до раю,
Я от, м'яса не споживаю.

Екологія зараз в моді,
Це гарантія від природи.
А, щоб сильно не гнути спину
Рятувати можна тваринок.

"Варіантів" у нас чимало,
Підібрати поможем вдало.
Поліс ваш застарілий трохи,
З попередньої ще епохи.

- Так йому вже багато років
і чимало із ним мороки.
Але дуже надійна річ,
Це підтвердять 20 сторіч.

А гарантія де? - Не знаю,
Десь напевне чекає в раю.
І що зручно й справді приємно -
Поповняти можна щоденно.

Я борги, також, часто маю,
Потім "дещо" таки вертаю.
Якщо хочу усе вернути,
Можна зразу про це забути.

Адже справа тут у Любові
І тримається все на Слові.
То ж я дякую за оферти,
Але хочу спокійно вмерти.

11 серпня 2011 р.

Існує пекло, віриш в це чи ні!
біси там відробляють трудодні.
Там дикий біль, трагедія безкраю...
І, попри те, ніхто не прагне раю.
Отак, не склалось в чорта із житлом
І рай на зло наповнений добром.

Життя - то ризик, ризик - то життя,
Відчути смак вповні, усе пізнати.
Не ризикуєш - ти іще дитя,
А ризикуєш - вчися програвати.

Ризикував Господь, коли творив
Свобідною людину на планеті
Усе їй дав, лишень насторожив:
"Цей дивний фрукт - пряма загроза смерті"

Не ризикуєш, отже не живеш...
Людина любить теж ризикувати.
"Якщо з'їси, то певно не помреш" -
Промовив змій: "Не бійся скуштувати".

І Єва запитала: "Не помру?
Заради чого так я ризикую?
У руки смерть або знання беру...
Мабуть не буду... Ні, таки скуштую!"

Але коханням не ризкнув Адам
Послухав жінку і пішов із раю.
Так розпочалася найбільша з драм
Бо я вже більше голосу не маю.

12 серпня 2011 р.

Реквієм за папером

Колись мені казали,
що папір - непереможний
і найдужчий звір.
Він витримає все, стерпить усіх,
Прийме страждання, ніжність,
пристрасть, сміх.

Для графоманів рай,
І благодать для тих,
Хто має світу, що сказать.
А хто мовчати любить -
Не - біда, листки
лежати будуть без труда.

Для мрійників політ
у світ бажань, - папір
смакує мрії без вагань.
Якщо ж ти плакса,
у скупих рядках
потоне все на світі,
навіть страх.

Залежні всі: філософи, митці
і навіть наймудруші мудреці.
Симфонії, рімейки,
і пісні, почуєш
без паперу
тільки в сні.

Перо танцює і дрожить
рука безумця,
мудреця і дурака...
Було усе, оце в минулу еру
Тепер творити можна
без паперу.

Іронічно про контроль

Ти свято віриш у контроль?
На світі стільки людських доль,
І кожен сміє щось бажати,
А треба все контролювати.
Ну хто ж це зробить, як не ти -
Старанний й повний доброти?
"Господь зсилає благодаті
Й не може все на світі знати!!!"
Прийми цей співчутливий стих -
Завдання в тебе не з легких...
Хтось плаче, хтось співає дзвінко,
Летить твоя самооцінка,
Стрибає тиск і крутить кості -
Самоутвердитись непросто.


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню